Запам'ятовування:

базових понять, категорій і принципів філософії штучного інтелекту;

основних етапів розвитку філософії штучного інтелекту.

етично-правових принципів застосування ШІ.

Розуміння:

специфіки природного та штучного інтелекту;

алгоритмів мислення людини та машини;

етичних аспектів застосування штучного інтелекту.

Застосування знань (вміння):

застосовувати філософські знання для аналізу проблем розвитку штучного інтелекту;

визначати межі відповідальної взаємодії людини та алгоритмічних систем;

послуговуватися методами критичного аналізу для оцінки матеріалу та рішень, запропонованих ШІ.

Аналіз:

теорій штучного інтелекту;

суб’єктних та об’єктних ролей у взаємодії людини та ШІ;

етичних дилем у використанні ШІ.

Оцінювання:

соціальних, етичних і правових наслідків застосування штучного інтелекту;

ризиків використання ШІ;

перспектив розвитку людино-машинного парнерства.

Створення:

моделей відповідальної взаємодії людини і штучного інтелекту;

стратегій мінімізації соціальних ризиків у застосування ШІ;

власної світоглядної позиції щодо перспектив розвитку штучного інтелекту.

Штучний інтелект як об’єкт філософського аналізу. Становлення і розвиток філософії штучного інтелекту. Свідомість, розум, мислення, інтелект. Природний та штучний інтелект. Інформація – смисл – знання. Проблема розуміння. Суб’єктність, об’єктність, автономні системи. Проблема свободи волі та штучна особистість. Сучасні теорії штучного інтелекту. Генеративний ШІ та  проблема творчості. Екзистенційні виклики цифрової автономії . Соціально-психологічні наслідки цифрової автономії та алгоритмічних рішень. Етичні проблеми штучного інтелекту. Правові аспекти використання ШІ. Цифрова правосуб'єктність та права людини. Стратегії взаємодії людини та ШІ в постцифрову епоху.